Про спалювання сухих рослинних залишків

  • Друк

Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин.

Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. Постійно подразнюючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:

- розведення багать у лісі; 
- заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
- відвідування населенням хвойних насаджень при підвищеному класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки; 
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду та сільськогосподарського призначення, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу та сільськогосподарських угідь;
- залишати під час будівництва доріг, газопроводів, мереж електропередачі, зв'язку, радіофікації, інших комунікацій та об'єктів деревні залишки і горючі матеріали;
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях та лісозахисних смугах, поблизу автомобільних доріг, сільськогосподарських угідь сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.

Сільгосппідприємства та одноосібники району, незважаючи на заборони, щороку спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. Випалювання стерні спричиняє велику кількість диму, який сприяє виникненню запальних захворювань органів дихання та зору, серцево-судинної системи. Це також негативно впливає на стан навколишнього природного середовища — знижує родючість ґрунтів, порушує їх структуру, зменшує протиерозійну стійкість, забруднює атмосферне повітря.

Управління агропромислового розвитку Новгородківської райдержадміністрації наголошує, що у новій редакції кримінальної статті відповідальність за спалювання стерні значно збільшилася: штрафні санкції встановлені в розмірі від 5100 до 8500 гривень або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років (частина 1 ст. 245 КК України). Якщо ж такі дії призвели до загибелі людей або масової загибелі тварин, або інших тяжких наслідків, то винним особам загрожує покарання на строквід п'яти до десяти років (ч. 2 ст. 245 КК України).

 

Відповідальний за напрямок екології                               В.Лазоренко