Що потрібно знати про якість питної води

  • Друк

       В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод, які без очищення споживає населення, особливо з індивідуальних колодязів та криниць. Мало хто з власників індивідуальних джерел водопостачання може похвалитись результатами лабораторних досліджень води з його криниці. А вода може бути фактором передачі багатьох інфекційних захворювань, а наявність в ній певних хімічних речовин може викликати гострі, хронічні отруєння та спричиняти негативний вплив на здоров'я тих, хто її споживає. 

Ґрунтам та відповідно ґрунтовим водам на території області за своїм хімічним складом притаманно природне підвищення вмісту сульфатів, хлоридів, заліза та загальної жорсткості. При незначних перевищеннях ці речовини не завдають значної шкоди здоров'ю. 

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність води є проведення лабораторних досліджень за санітарно-хімічними, мікробіологічними, вірусологічними та радіологічними показниками атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин (зокрема, нітрати) не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликає підозр щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров'я. Та можливо, все-таки ризик є? 

Так для прикладу вже згадуванні нітрати у воді навіть при великих концентраціях дуже рідко спричиняють гострі отруєння, проте мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини і особливо є небезпечними для дітей. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше. 

Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. 
За результатами моніторингових лабораторних досліджень води, що відбирались із громадських та індивідуальних колодязів на території району, виявлялися перевищення вмісту нітратів нормативних рівнів із частини джерел водопостачання. Потрібно зазначити, що найбільш доступні та поширені методи обробки води, такі як кип'ятіння, відстоювання ніяким чином не зменшують кількість нітратів у питній воді. 

У відповідності до Постанови головного державного санітарного лікаря України „Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей від 17.05.10 №16 проводиться лабораторний контроль води питної на вміст нітратів з колодязів та каптажів джерел, яка використовується для споживання дітьми віком до 3-х років

А що ж сприяє забрудненню води? Звідки беруться нітрати та інші небезпечні речовини у воді?

Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення води у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів, а саме: недотримання зон санітарної охорони джерела водопостачання (в радіусі 50 метрів розташовують вигреби, дворові вбиральні, купи гною які можуть сприяти як бактеріологічному забрудненню води, так і її забрудненню нітратами, аміаком та нітритами); не забезпечено захист джерел водопостачання від доступу домашніх тварин та птиці (з фекаліями яких у колодязь можуть потрапляти патогенні мікроорганізми переносниками яких вони є); не проведення заходів стосовно унеможливлення потрапляння до криниць та колодязів дощових вод; неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо; близькість до ймовірних джерел забруднення (тваринницькі ферми, гноєсховища, кладовища, промислові підприємства тощо).

Що робити із криницею, якщо у воді із неї виявили мікробне забруднення, перевищення вмісту нітратів чи іншої хімічної речовини? 


Перш за все не використовувати воду для споживання до нормалізації лабораторних показників, а також з метою покращення якості питної води із криниці вжити наступних заходів:

- навколо криниці поновити «глиняний замок», а при його відсутності – встановити глибиною 2м та шириною 1м із добре змішаної і пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку;

- поновити відмостки, а при відсутності встановити наступним чином – виконати кам´яним або цегляним мощенням, забетонувати або заасфальтувати в радіусі 2м та уклоном 0,1м;

- встановити огорожу (у випадку її відсутності в радіусі 2м);

- з метою захисту колодязів від поверхневих стоків встановити перехоплюючі канали з відводом стоків на сторону;

- провести відкачку води із криниці, очистку та дезінфекцію;

- у разі наявності на Вашій присадибній території джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, надвірні туалети) на відстані менше 20м від криниці здійснити їх ліквідацію;

Додатково інформуємо, що власники колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору - 24 години) її безпечності та якості, після чого вноситься відповідна відмітка у санітарний паспорт. Санітарний паспорт оформляється власником колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою держпродспоживслужби у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі держпродспоживслужби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках. 

У разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна" і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності. У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у кюветах, колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати. 

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та з метою профілактики виникнення отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією необхідно:

1. Не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники, а також не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні.

2. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження облаштування колодязя навісом, кришкою загальним відром тощо).

3. З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні ти органічні добрива.

4. За можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.