A- A A+

Як захистити свою худобу від нодулярного дерматиту

Заразний вузликовий дерматит, або  нодулярний дерматит (НД), (Dermatitis nodulares, Lumpy skin disease) - контагіозне інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичної системи, набряками підшкірної клітковини та внутрішніх органів, утворенням шкіряних вузлів (горбочків), ураженнями очей та слизових оболонок органів дихання, розмноження та травлення.

На нодулярний дерматит хворіють лише велика рогата худоба та жуйні дикі тварини, тому для свиней, птахів і людей захворювання безпечне.

Раніше хвороба зустрічалася тільки в Африці. У 2013 році вона з'явилася в Туреччині, на близькому сході, а потім швидко поширилася по дев'яти країнам у Східній Європі та на Балканах.

У розпал поширення захворювання в Європі постраждалі країни зареєстрували понад 200 спалахів, що призвело до значних економічних втрат в результаті падіння виробництва молока і зниження якості шкіри тварин, а також до загибелі приблизно 15 відсотків тварин в постраждалих господарствах.

Останній звіт Європейського агентства з безпеки продуктів харчування відносно статусу хвороби в південно-східній Європі демонструє, що в 2018 році  нових  спалахів не  виникало.  Кількість випадків  істотно  знизилося   з

7 483 у  2016 році до 385 в 2017 році, при цьому останні дані демонструють, що на даний момент хвороба в регіоні практично відсутня.
Понад 2,5 мільйонів голів ВРХ були вакциновані в 2018 році, що забезпечило охоплення вище 70% тварин. Проте, НД продовжує бути присутнім в Росії, Туреччині і Греції, де в 2018 році  виявлено відповідно 63, 46 і 6 спалахів. На території України захворювання не реєструвалося.

 Зберігається загроза повторного занесення з країн, уражених НД, тому в звіті Європейського агентства рекомендується продовжити програму з вакцинації в 2019 році в країнах підвищеного ризику таких як Греція, Болгарія, Албанія, Чорногорія, північ Македонії, Косово і південна частина Сербії.

 Нодулярний дерматит віднесений до особливо небезпечних хвороб великої рогатої худоби. Він викликає тимчасове зниження молочної продуктивності, тимчасову або постійну стерильність биків-плідників, ураження шкіри, а також загибель хворих тварин унаслідок секундарних (вторинних) інфекцій.

Існує два способи поширення вірусу нодулярного дерматиту за межі епізоотичного вогнища. Перший — це тварини, які є джерелом інфекції (хворі, носії), тобто джерело інфекції не тільки виділяє, а й поширює вірус на значні відстані. Другий — механічне перенесення збудника з контамінованою тваринницькою продукцією, кормами, транспортними засобами, обслуговуючим персоналом і предметами догляду за тваринами. Доведено роль кровосисних комах, зокрема мух, комарів, москітів, іксодових кліщів, як чинників механічного перенесення вірусу.

На жаль, специфічних методів лікування наразі не розроблено, тому основним методом боротьби є профілактика. Щоб захистити свою тварину від нодулярного дерматиту, необхідно дотримуватись наступних правил:

  • якомога частіше перевіряти тварину на наявність ознак хвороби;
  • дотримуватись карантинування завезених тварин не менше місяця, перш ніж приєднати їх до основного стада;
  • виводити тварин на пасовище можна лише після попередньої обробки засобами, що забезпечують захист від укусів комах;
  • при постановці тварин на стійлове утримання після закінчення випасу проводити обов’язків огляд тварин  та профілактичну дезінсекцію приміщень;
  • під час лікування та маніпуляцій з тваринами необхідно використовувати тільки одноразові стерильні шприці та голки;
  • у разі виявлення у тварини клінічних ознак захворювання (підвищення температури тіла до 40 °С, в’ялість, відмова від корму, поява водянистих виділень з очей, по всьому тілу, а інколи лише на кінцівках та животі, поява вузликів з плоскою поверхнею діаметром 0,5-7 см), необхідно терміново звернутись до територіального органу Держпродспоживслужби.